J

jactitation of marriage

хибне твердження про перебування особи у шлюбі (провадження з цього приводу скасовано Законом про сімейне право 1986 р. і замінено захистом у формі судової заборони).

jeopardy

(США) ризик понести кримінальну відповідальність.

див. double jeopardy

joinder

об'єднання. Правовий термін на позначення додаткових пунктів або нових обвинувачених, занесених до обвинувального висновку.

joinder of causes of action

об'єднання декількох позовів в одному провадженні.

joinder of charges

об’єднання пунктів обвинувачення.

joinder of defendants

об’єднання підсудних для розгляду їхніх справ в одному провадженні.

joinder of documents

об'єднання декількох документів (з огляду на недостатність одного документа) з метою виконання вимог законодавства.

joinder of parties

об’єднання позивачів або відповідачів у цивільному процесі.

joint action

об'єднаний позов, внесений двома або більше позивачами, чи проти двох або більше відповідачів.

joint and several

частковий та солідарний (стосовно відповідальності, зобов’язання у партнерстві тощо).

joint contract

угода із солідарною відповідальністю (двох або більше осіб, які взяли на себе зобов’язання, чи двох або більше осіб, яким дано зобов’язання).

joint defendants

1. співвідповідачі (цивільне право).

2. співобвинувачені (кримінальне право).

joint obligation

1. зобов'язання двох або більше боржників перед одним кредитором.

2. зобов'язання одного боржника перед двома або більше кредиторами.

joint tenancy

спільне володіння земельною ділянкою двома або більше особами, які мають ідентичні (неподільні) права на неї. Таке спільне володіння передбачено «правом тих, хто живе», тобто всі права померлого на власність переходять до тих, хто залишився живим.

joint tortfeasors

двоє або більше осіб, чиї протиправні дії під час реалізації спільного умислу спричинили один факт заподіяння шкоди.

joint trial

об’єднаний судовий розгляд справи, у якій фігурує декілька обвинувачених (відповідачів).

joint will

спільний заповіт, складений двома чи більш ніж двома особами в одному документі.

див. також mutual wills

jointure

забезпечення дружини після смерті чоловіка з його активів.

Journals of the House of Commons

протоколи засідань Палати громад Парламенту (на відміну від стенографічного запису), започатковані 1547 р.

див. також Hansard

Journals of the House of Lords

протоколи засідань Палати лордів Парламенту (на відміну від стенографічного запису), започатковані 1509 р.

див. також Hansard

joyriding

див. aggravated vehicle taking

judge

суддя. За англійським правом, всіх суддів призначає монарх. Кожен суддя (за винятком Лорда канцлера) обіймає посаду на засадах стандартів «доброї поведінки», що забезпечує незалежність судової системи.

див. також good behaviour (3)

judge advocate

1. баристер (або солісітор), призначений на суддю для розгляду справ у військових судах.

2. (США) військовий юрист.

Judge Advocate-General

голова judge advocates (див. там-то), головний консультант військового юридичного управління.

judge-made law

прецедентне право.

judgment (judgement)

1. судове рішення.

2. мотивування, яке зумовлює прийняття судом рішення.

judgment creditor

особа, що отримала судове рішення про повернення боргу або має право на його примусове виконання.

judgment debt

борг, який призначено сплатити на підставі судового рішення.

judgment debtor

особа, якій винесено судове рішення або наказ щодо сплати боргу.

judgment in default

судове рішення на користь позивача через неявку відповідача або неподання документів на свій захист.

judgment lien

судове рішення, яке надає кредиторові право вимоги на власність боржника і отримання доходів з продажу майна.

judgment of aquittal

судове рішення щодо виправдання, прийняте в разі недостатності доказів для визнання обвинуваченого винним.

judgment of conviction

судове рішення щодо засудження.

judgment on liability

див. default judgment

judgment on the merits

рішення по суті спору.

judgment set aside

рішення суду щодо скасування іншого судового рішення на прохання однієї із сторін (напр., якщо сторона не могла з’явитися до суду через хворобу тощо).

judgment summons

наказ про виклик до суду, згідно з яким попередньо визнаний судом боржник змушений з'явитися до суду для вирішення питання про виконання ним своїх зобов'язань.

judicature

1. cудоустрій, система судових органів.

2. відправлення правосуддя.

3. судді.

4. посада, обов’язки, повноваження судді.

5. юрисдикція судді або суду.

Judicature Acts

Закони про судоустрій 1873 та 1875 рр., у яких викладено положення про структуру судів та їхні повноваження. Реорганізували судову систему Англії та Уельсу.

judicial

1. судовий.

2. юридичний, правовий.

3. який стосується судового рішення.

judicial admission

чітка заява сторони у межах її компетенції про існування конкретного факту. Така заява не може бути відкликана стороною, що її зробила, а також сторона у подальшому не може заперечувати її зміст.

judicial comity

«судова ввічливість», принцип визнання чинності законів та рішень судів однієї юрисдикції судами інших юрисдикцій.

judicial committee of the House of Lords

див. Law Lords (Lords of Appeal in Ordinary)

Judicial Committee of the Privy Council

судовий комітет Privy Council (див. там-то). Трибунал (створений згідно із Законом про судовий комітет 1833 р.), що уповноважений розглядати апеляції на рішення суддів самоврядних залежних територій Сполученого Королівства, Британських заморських територій та країн-членів Британської Співдружності, у законодавствах яких після здобуття незалежності збережено відповідні положення, та деякі інші апеляції, передбачені законами.

judicial dictum

див. obiter dictum

judicial discretion

вирішення судом справи на свій розсуд.

judicial factor

(Шотландія) особа, призначена судом для ведення справ включно із доглядом за майном іншої особи (неповнолітньої або немічної, тобто яка не в змозі самостійно вести свої фінансові справи).

judicial immunity

абсолютний імунітет (недоторканність), який надано судді у висловах та діях під час виконання своїх обов'язків як у межах своєї компетенції, так і поза нею (за умови сумлінності).

judicial jurisdiction

див. jurisdiction of the judicial authorities

judicial knowledge

див. judicial notice

judicial notice

доктрина судової обізнаності (стосовно фактів, які відомі суду без доказів).

також judicial knowledge

judicial precedent

судовий прецедент.

judicial review

1. судовий перегляд. Основний інструмент, який надає можливість Високому Суду правосуддя наглядати за діяльністю державних установ поза межами своєї компетенції.

2. (США) засіб оскарження конституційності законодавства США або окремих штатів.

3. (ЄС) засіб оскарження конституційності законодавства Європейського Союзу.

judicial separation order

судовий наказ про окреме проживання подружжя.

judicial trustee

довірчий власник за призначенням суду.

judiciary

1. суд, судова влада, судова система.

2. судоустрій.

3. механізм вирішення спорів.

junior barrister

1. баристер нижче рангу Kоролівського адвоката (Queen's Counsel).

2. молодший із двох адвокатів однієї сторони.

також junior counsel

junior clerk

молодший клерк (у конторі баристерів).

junior counsel

див. junior barrister

jural

1. правовий, юридичний.

2. (про дію) що стосується здійснення правосуддя.

jurat

заява наприкінці афідавіту, у якій подано ім’я та місце проживання свідка.

juridical

1. юридичний, правовий.

2. що стосується судочинства.

juridical days

(попередньо) дні, упродовж яких вирішували будь-які юридичні справи.

juridical fact

юридичний факт.

також legal fact

jurimetrics

юриметрія; оцінювання ефективності правової системи із використанням наукових методологій, насамперед комп’ютерного аналізу статистичних даних.

jurisdiction

1. юрисдикція (підсудність).

2. територіальні межі здійснення судами їхньої юрисдикції.

jurisdiction of international courts

юрисдикція міжнародних судових органів.

jurisdiction of the judicial authorities

юрисдикція судових органів.

також judicial jurisdiction

jurisdiction over the subject matter

юрисдикція суду щодо конкретної справи або типу справ.

jurisprudence

юриспруденція, правознавство.

juristic

юридичний.

juristic act

дія, яка передбачає правові наслідки.

juristic person

юридична особа.

також artificial person; див. також natural person, legal person

juror

1. присяжний.

2. член суду присяжних.

jury

1. присяжні, склад присяжних.

2. суд присяжних.

jury duty

(США) див. jury service

jury interference

див. tampering with the jury

jury list

1. список справ, призначених для розгляду з участю присяжних.

2. список осіб, яких можна обрати присяжними.

jury service

виконання функцій присяжного.

також jury duty (США)

jury trial

суд присяжних.

також trial by jury

jus civile

римське цивільне право.

jus cogens

«примусове право»; імперативні норми міжнародного права, які визнає міжнародне співтовариство.

jus gentium

«право народів»; міжнародне право. Історично, право націй на відміну від цивільного права, jus civile, використовуване у правовідносинах римлян з іноземцями.

just

1. справедливий.

2. законний.

just and equitable winding-up

обґрунтована та справедлива ліквідація компанії судом.

justice

1. справедливість.

2. правосуддя.

3. юстиція.

4. складова назви посади деяких суддів у Сполученому Королівстві (напр., “Lord Justice Smith”, “Mr/Mrs Justice Brown”).

justice of the peace (JP)

мировий суддя.

також lay magistrate

justiciable

який (що) може бути розглянутий судом.

justiciary

що стосується здійснення правосуддя.

justification

1. спосіб захисту щодо позовів про дефамацію, спрямований на доведення правдивості відповідної заяви про дискредитацію.

2. спосіб захисту, мета якого виправдати втручання в договірні або ділові відносини іншої особи.

3. (у кримінальному праві) спосіб захисту, мета якого довести, що дії обвинуваченого не були злочинними (напр., з огляду на самооборону або необхідність).

justifying bail

підтвердження кредитоспроможності поручителя (перед судом, який розглядає можливість передачі обвинуваченого на поруки).

juvenile

неповнолітній віком до 17 років.

juvenile court

суд, який розглядає справи неповнолітніх. У Сполученому Королівстві з 1991 р. має назву youth court (див. там-то).

juvenile offender

неповнолітній правопорушник, віком від 10 до 17 років.