A

abandonment

1. відмова від позову, претензії, апеляції.

2. (у морському страхуванні) передача усіх прав на частково пошкоджений предмет страхування (судно або вантаж) страховику з метою отримання всієї страхової суми.

abatement

1. часткове зменшення боргових виплат кредиторам у разі неможливості їхнього повного покриття.

2. усунення завданої шкоди чи джерела її виникнення.

3. (попередньо) припинення цивільного судового розгляду, спричинене зміною статусу однієї зі сторін (наприклад, смерть або банкрутство), яка відбувається після початку і до закінчення розгляду.

abatement of a legacy

анулювання або призупинення виконання заповіту щодо рухомого майна спадкодавця.

abbreviate

робити виписки (витяги) із документа.

abdicate

зрікатися (престолу, влади, відповідальності, прав).

abduction

викрадення або вивезення іншої особи проти її волі (силою чи обманом).

abet

див. aid and abet

abeyance, in

в стані тимчасового скасування або припинення (власності, титулу тощо).

abiding conviction

остаточне визнання підсудного винним.

ability

1. правоздатність.

2. дієздатність.

ability to pay

платоспроможність.

abjuration

клятвене або формальне зречення (відречення).

abolish

1. скасовувати (закон, правило, звичай).

2. анулювати.

abominable crime

жахливий, вкрай аморальний злочин.

abridge

1. скорочувати текст.

2. обмежувати (права, привілеї).

3. відмовлятися від частини (позовної) вимоги.

abrogate

скасовувати (закон, настанову, правило).

abscond

ухилятися, переховуватися від правосуддя.

absence

1. презумпція (припущення) смерті після 7 років.

2. нез’явлення до суду.

absentee landlord

власник нерухомого майна, який не живе за адресою свого майна, але отримує від нього доходи.

absolute assignment

повне та безумовне відступлення права.

absolute covenant

безумовне (беззастережне) зобов’язання.

absolute liability

див. strict liability

absolute privilege

вид захисту, згідно з яким заява не може стати предметом позову про дефамацію, у разі виголошення її в Парламенті, під час судового слухання або подання в матеріалах, надрукованих на замовлення Парламенту.

absolute title

1. виключне право.

2. абсолютний титул на зареєстровану землю.

absolutely privileged communication

суворо конфіденційне повідомлення (адвокатові), зміст якого свідок законним шляхом не може бути змушений розголосити.

abstract

1. виписка (із книги, протоколу), витяг.

2. короткий опис документів та фактів, виклад змісту, суті (напр., судового рішення).

accede

1. вступати (в право, на посаду, на престіл, у володіння, до організації).

2. приєднуватися (до угоди).

accessory

співучасник (напр., злочину).

accidental death

1. випадкова, несподівана, неприродна смерть.

2. смерть через нещасний випадок.

accomplice

співучасник, співвиконавець (злочину).

accord and satisfaction

купівля однією із сторін контракту звільнення від виконання її нею передбачених зобов'язань.

accumulation trust

траст, створений з метою акумуляції (накопичення) фондів.

accusation

1. обвинувачення, звинувачення (у скоєнні злочину).

2. обвинувальний акт (висновок).

3. офіційне обвинувачення (звинувачення) (у скоєнні злочину).

4. повідомлення обвинувачуваного (звинувачуваного) (про характер та склад обвинувачення).

accusatorial procedure

змагальна судова процедура.

acquest

майно, набуте будь-яким легальним чином, за винятком спадку.

acquiescence

згода (як висловлена, так і мовчазна).

acquisitive prescription

набувальна давність.

act in pais

дія (акт), вчинена без залучення суду.

action in personam

позов до особи на основі персональної відповідальності.

action of contract

позов про збитки, спричинені порушенням контракту.

action to quiet title

позов про визнання необмеженого правового титулу на нерухоме майно, згідно з яким протилежна сторона повинна або обґрунтувати позовну вимогу чи претензію, або бути назавжди позбавлена права її висувати.

actionable nuisance

шкода (перешкода), яка має позовну силу.

actionable tort

делікт, який має позовну силу.

actionable word

слово, вислів, які створюють підстави для подання позову.

active debt

чинний борг.

active trust

довірча власність (фонд), для належного функціонування якого довірена особа повинна вжити певних заходів.

act-of-state doctrine

доктрина «акту держави», яка полягає в неможливості розгляду судами іншої країни питання про законність, юридичну силу та/або чинність актів іншої суверенної держави через відсутність відповідного договору.

actual bodily harm (ABH)

фактичне тілесне ушкодження (спричинене нападом).

actual damages

реальні, фактичні збитки, які присуджені позивачеві за доведену шкоду або втрату.

actual malice

умисел, встановлений згідно з фактичними обставинами справи.

actual notice

безпосередньо отримана інформація про наявність тих чи інших обставин, які можуть впливати на права особи.

actual total loss

фактична повна загибель (предмета морського страхування).

actuary

актуарій (фахівець зі страхових розрахунків).

address for service

адреса для вручення доставки судових документів.

adequate

1. достатній.

2. відповідний, адекватний.

3. юридично обґрунтований.

adequate remedy at law

адекватний засіб правового захисту.

adhesion

1. згода.

2. приєднання (до угоди).

adjoining owner

власник суміжних земель.

adjournment

1. відкладення судового засідання.

2. призупинення судового засідання.

3. перерва між засіданнями.

administration order

1. ухвала або наказ суду про призначення процедури управління боргами особи.

2. ухвала або наказ суду про призначення спеціальної особи для управління справами компанії, яка перебуває на межі банкрутства.

administrative deviation

адміністративне відхилення від положень довірчого фонду особою, яка управляє фондом на засадах довірчої власності.

administrative hearing

1. адміністративний суд.

2. внутрішній адміністративний трибунал (напр., установи, компанії).

administrative receiver

арбітражний керуючий, який, відповідно до умов боргового зобов'язання, забезпеченого часткою власності компанії у разі початку процедури банкрутства, бере на себе контроль за всіма активами компанії.

administrator

1. особа, призначена судом з метою управління та розподілу спадщини у випадку, якщо померла особа не залишила заповіту, не призначила виконавця заповіту або виконавець відмовився виконувати свої обов’язки.

2. адміністратор спадщини.

3. особа, призначена судом для управління справами компанії, яка перебуває на межі банкрутства.

див. також executor

administrator cum testamento annexo

піклувальник про спадкове майно (адміністратор спадщини), у разі наявності заповіту, але невизначеності в цьому документі виконавця заповіту або його відмови від виконання своїх повноважень.

administrator de bonis non

піклувальник про спадкове майно, визначений судом на місце піклувальника, який помер.

adoption order

рішення суду про усиновлення.

adoptive father

прийомний батько.

adoptive mother

прийомна мати.

advisory opinion

1. консультативний висновок.

2. дорадча думка суду.

advocacy

1. адвокатська діяльність.

2. адвокатура.

affidavit of defence

афідавіт (письмове свідчення) на користь відповідача або звинувачуваного.

affiliation order

давніше, рішення суду, згідно з яким батько позашлюбної дитини повинен платити за утримання дитини.

affirmative relief

задоволення вимоги відповідача, надання йому певної переваги або компенсації у судовому рішенні.

affix

1. додавати, приєднувати.

2. з’єднувати (із нерухомим майном).

3. ставити (підпис, печатку).

affray

правопорушення, яке полягає в незаконному застосуванні та/або неусній погрозі застосування сили; детальне визначення подано в Законі про публічний порядок 1986 р.

after-born child

1. дитина, яка народилася після смерті батька.

2. дитина заповідача, яка народилася після складання заповіту і яка має право на частку заповіту у тих же розмірах, що і у випадку його відсутності та спадкування за законом.

age of consent

вік, з початку відліку якого законом дозволено статеві стосунки.

age of criminal responsibility

вік, з початку відліку якого особу вважають кримінально відповідальною.

age of reason

вік, з початку відліку якого неповнолітню особу вважають такою, що може відрізняти добрі вчинки від негативних.

aggravated assault

напад з обтяжуючими обставинами.

aggravated burglary

грабіж, поєднаний з проникненням у житло та насильством (використання зброї), унаслідок чого потерпілому завдано значної шкоди.

aggravated vehicle-taking

небезпечне керування транспортним засобом, яким особа або особи заволоділи незаконно, що призвело до нанесення тілесних ушкоджень іншим особам або завдання шкоди власності чи самому транспортному засобу.

agreed statement of facts

узгоджене (сторонами) викладення фактів.

aid and abet

1. допомагати у скоєні злочину.

2. сприяти вчиненню злочину (під сприянням або співучастю маються на увазі дії, спрямовані на надання опосередкованої допомоги при скоєнні злочину, напр., перебування на сторожі, підвезення на автомобілі до місця скоєння злочину).

alcohol-related offence

правопорушення, здійснене під впливом алкоголю.

alibi

алібі.

alienation clause

1. положення у страховому полісі про визнання його недійсним у випадку відчуження (вивласнення, перевласнення) застрахованого майна.

2. положення в іпотечній угоді про необхідність повної сплати всієї суми запозичених коштів у разі зміни титулу на нерухоме майно.

allegation

заява або твердження про правдивість факту чи події.

allocation

стадія в цивільному судочинстві, під час якої суд приймає рішення щодо розгляду справи (Частина 26 Правил цивільного процесу).

alteration

1. зміна.

2. внесення змін.

3. зміна до юридичного документу, яка може впливати на його чинність.

alternative dispute resolution (ADR)

альтернативне вирішення спору (суперечки) без звернення до суду.

alternative pleading

юридична фікція, згідно з якою будь-яка зі сторін у справі може виступати в суді з двома різними заявами, які є взаємовиключними.

alternative relief

альтернативний засіб судового захисту; надає можливість стороні у справі вимагати різних способів задоволення її вимог.

ambulatory disposition

рішення або наказ суду, які можуть бути змінені, доповнені або скасовані.

ameliorating waste

недозволена власником зміна орендарем фізичних характеристик нерухомої власності, яка привела до її поліпшення.

amendment

1. поправка (до конституції, закону, в документі, в угоді).

2. зміна.

3. доповнення.

amicus curiae

особа, яка не представляє жодну із сторін у справі та добровільно погоджується надати інформацію щодо питання права або іншого аспекту справи з метою сприяти суду під час прийняття рішення (з латинської ‑ «друг суду»).

ancient document

старий документ (більше 20 років), на основі періоду, стану та обставин зберігання якого можна робити припущення щодо його автентичності та несфальсифікованості.

ancient lights

давніше, узуфрукт, згідно з яким власник будівлі мав право заперечувати проти спорудження поруч будови, яка могла перешкодити доступу світла до його будівлі, якщо до того власник користувався таким доступом світла більше 20 років.

ancillary relief

ухвала (наказ) суду, якою визначаються фінансові питання при розірванні шлюбу та яка приймається одночасно з або після прийняття рішення про розлучення (Закон про шлюбні питання 1973 р.).

angary, right of

право держав, які воюють, на використання або знищення власності нейтральної держави на своїй території чи території ворога або у відкритому морі з метою наступу або оборони; у таких випадках нейтральній державі виплачується повна компенсація.

animus

намір (з латинської).

annual return

1. надходження за рік.

2. звітні дані або підсумки операцій за рік.

3. анкета, у якій подано звітні дані або підсумки операцій за рік.

annuity

1. встановлена угодою, заповітом або іншим актом сума коштів, яка виплачується щорічно вигодоотримувачу пожиттєво або протягом іншого встановленого періоду часу.

2. щорічна рента.

antecedent debt

зобов'язання щодо відшкодування власності або коштів, яке виникло до настання певного моменту, та має позовну силу.

antecedents

інформація про попередні засудження та погану поведінку особи, яка традиційно є прийнятною для розгляду після засудження з метою визначення вироку (детально див. Закон про кримінальне судочинство 2003 р.).

antedate

датувати заднім числом.

antenuptial agreement

1. акт, що укладається двома особами до реєстрації шлюбу та містить положення про умови фінансового забезпечення одного з членів подружжя, а також про захист (на випадок розлучення) капіталу іншого члена подружжя.

2. шлюбна угода.

також premarital agreement, prenuptial agreement, antenuptial settlement

antenuptial settlement

див. antenuptial agreement

anticipatory breach (of contract)

очікуване порушення угоди (контракту); може бути виражене як словами, так і випливати з поведінки однієї зі сторін.

також anticipatory repudiation

anticipatory nuisance

очікувана незручність та/або шкода, уникнення якої можливе шляхом отримання судового наказу про заборону здійснення певних дій або їхнього продовження.

anticipatory repudiation

див. anticipatory breach (of contract)

antinomy

очевидні протиріччя між положеннями двох законодавчих актів.

Anton Piller order

судовий наказ, що передбачає можливість проведення обшуку приміщення і вилучення доказів без завчасного попередження; використовується з метою запобігти знищенню обвинувальних доказів, зокрема у справах про заявлене порушення прав на торгову марку, авторських та патентних прав.

any person arrest

див. citizen's arrest

appeal

1. апеляція.

2. апеляційна скарга.

3. апеляційне провадження.

appearance

1. з’явлення до суду.

2. виступ у суді.

appearance docket

повні матеріали справи, включно з журналом участі сторін у засіданнях.

appellant

сторона, що подає апеляцію.

appellate jurisdiction

апеляційна юрисдикція (до якого суду скеровують за апеляцією в кримінальних, цивільних справах, а також згідно з європейським законодавством)

appendix

1. додаток, доповнення (до документа).

2. збірка документів, які скеровують за апеляцією до Верховного суду або Особистої ради монарха (Privy Council).

applicant

прохач (правового чи судового захисту).

application

прохання, звернення (до суду про захист або інший засіб).

appointee

особа, яка отримує нерухомість від іншої особи, призначеної власником з метою розпорядження майном останнього.

appointment

розподіл спадкового майна згідно із дорученням.

approbate and reprobate

приймати та відхиляти (відмовлятися); стосується неможливості приймання вигод, викладених у документі, одночасно з відмовою від зобов’язань.

approximation of laws

(ЄС) зближення законодавств.

aquatic rights

1. земельний сервітут, який надає власникові однієї земельної ділянки права, пов'язані з водою на іншій земельній ділянці; такими правами можуть бути: право відбору води, право зливати воду, право відкривати шлюзи з метою недопущення потопу.

2. невід'ємне право користування водою з артерії, яка природно протікає через землю власника.

також water rights

arbiter

1. арбітр.

2. посередник.

3. третейський суддя.

також arbitrator

arbitrament

1. рішення арбітражу.

2. повноваження розглядати спори (суперечки) та приймати рішення.

arbitrary

1. необгрунтований, безпідставний.

2. не встановлений законом; залежний від дискреційних повноважень суду.

arbitration

1. арбітраж.

2. третейський суд.

3. розгляд спору (суперечки) третейським судом.

arbitration agreement

контракт, що містить згоду сторін на передачу всіх спорів (суперечок) на розгляд арбітражу.

arbitration award

арбітражне рішення.

arbitration clause

арбітражне застереження в контракті, що містить згоду сторін на передачу всіх спорів (суперечок) на розгляд арбітражу.

arbitrator

див. arbiter

argument

1. аргумент, довід, доказ.

2. аргументація, викладення фактів, доказів.

3. дискусія, спір.

4. виступ із викладенням доказів.

5. дебати сторін.

arising under

який виникає відповідно до або на підставі чого-небудь.

arm's length transaction

правочин (угода), у якому сторони мають рівні можливості для отримання своєї вигоди, жодна зі сторін не має впливу на іншу та дії здійснюються відкрито та легально.

arraignment

перший з одинадцяти етапів кримінального судочинства, під час якого обвинуваченому зачитується обвинувальний висновок і висловлюється прохання визнати себе винним або невинним.

arrest

1. арешт, накладання арешту.

2. заборона (у контексті майна).

arresting officer

співробітник правоохоронного органу, що здійснює арешт.

article

стаття.

articled clerk

службовець юридичної фірми, який уклав з одним із партнерів спеціальну угоду, відповідно до якої він зобов'язується відпрацювати на фірмі визначений період часу; тим часом, інша сторона угоди зобов'язується надати такій особі тренування та можливість набуття практичного досвіду.

також trainee solicitor

articles of association

правила управління реєстрованою компанією. Разом із основними положеннями (memorandum of association, див. там-то) становлять статут компанії.

artificial person

див. juristic person

assault

напад (словесний або із застосуванням фізичного насильства).

assertory covenant

угода (зобов'язання) про підтвердження.

assessment of costs

порядок оцінювання судом суми судових витрат чи оплати послуг адвоката.

asseveration

урочиста заява, коли особа, яка її виголошує, вдається до своєї совісті.

див. також oath

assignee

особа, до якої переходять титул, власність, право вимоги, інтерес або інші права.

assignment

1. передача права.

2. відступлення вимоги.

3. переведення боргу.

assumption of liability

прийняття на себе зобов'язання або відповідальності.

assurance

страхування від передбачуваної події (напр., вихід на пенсію, смерть), на відміну від insurance (див. там-то).

assured shorthold tenancy

гарантована короткострокова оренда з обмеженою гарантією проти виселення.

assured tenancy

гарантована оренда.

attendance centre

виправний заклад, у якому за наказом суду правопорушники віком до 25 років, раніше не засуджені, мають працювати на щоденній основі в позаучбовий або робочий час упродовж не більше 3 годин щодня.

attestation clause

запис свідка (свідків) на документі, що засвідчує факт складення документа у його (їхній) присутності та правдивість зафіксованої в ньому інформації, напр., “signed, sealed and delivered by ... in the presence of ...”.

attested copy

засвідчена (завірена) копія.

attesting witness

особа, яка своїм підписом засвідчує складання та підписання документа сторонами на прохання них же після його підписання.

attorn

1. безпосередньо або опосередковано погоджуватись з передачею прав.

2. давати згоду на юрисдикцію суду, який в іншому разі не мав би юрисдикції на розгляд справи.

3. передавати кому-небудь певні права.

Attorney General (AG)

Генеральний аторней. Вища посадова особа Корони з питань права. Зазвичай член Парламенту від правлячої партії, прирівнюється до міністра, але не є членом Кабінету. Він головний юридичний радник Уряду, відповідає на запитання правового характеру в Палаті громад та політично відповідальний за діяльність Королівської прокурорської служби та Служби з питань шахрайства у великих розмірах. Також є головою баристерів.

attorney of record

адвокат у справі, який виступає в суді, підписує необхідні документи та здійснює інші дії в інтересах свого клієнта.

attorney-at-law

див. solicitor

attorney-in-fact

особа, яка відповідно до доручення уповноважена представляти інтереси доручителя під час провадження його справ.

attornment

згода депозитарія (залежного утримувача), який володіє речами від імені однієї особи на продовження їхнього утримання від імені іншої особи, до якої перейшло право власності.

Audit Commission

незалежний орган, що здійснює контроль за економним та ефективним використанням коштів владою. До сфери його компетенції належать місцева влада, охорона здоров'я, житло, пожежні служби та служби порятунку.

authentic interpretation

офіційне тлумачення законодавства, яке надається органом, який його прийняв. В англійському праві офіційне тлумачення має силу закону.

authorisation

1. надання повноважень.

2. санкція, офіційний дозвіл.

autopsy

1. патологоанатомічна або судово-медична експертиза тіла померлого з метою встановлення причин смерті.

2. розтин трупа.

також post-mortem

autrefois acquit

«раніше виправданий» (з французької); спеціальна заява обвинуваченого, у якій він стверджує, що вже був виправданий компетентним судом у зв’язку з тим же злочином. Якщо суддя встановлює дійсність заяви, то він може зупинити подальше провадження у справі.

autrefois convict

«раніше засуджений» (з французької); спеціальна заява обвинуваченого, в якій він стверджує, що вже був засуджений компетентним судом за той же злочин. Якщо суддя встановлює дійсність заяви, то зупиняє подальше провадження у справі.

auxiliary jurisdiction

давніше, юрисдикція, що здійснювалась Канцлерським судом з метою надання допомоги позивачу за загальним (звичаєвим) правом. Законами про судоустрій 1873-1875 рр. була визнана застарілою.

avoid

1. див. void (2.)

2. avoid tax – див. tax avoidance

avoidable consequences doctrine

доктрина про наслідки, яких можна було уникнути. Покладає відповідальність за мінімізацію збитків на постраждалу особу.

avowry

формальне визнання факту вчинення дії від свого імені та пояснення причин, які спонукали до цього.